Використання технології ERVO. Оборудование переробки 

Технологія переробки органічних високомолекулярних відходів і матеріалів (пластиків, твердого альтернативного палива ТАТ, осаду стічних вод) методом термічної деполімеризації, з точки зору фізико-хімічного процесу, не нова – обладнання для термічної переробки сировини використовувалося вже в 1938 році в Німеччині та Англії.

Однак безперервна технологія, на відміну від завантаження сировини партіями, є новинкою в Європі, і особливо в Чеській Республіці.

Пристрій ERVO 5 захищений патентною заявкою, так само як і метод безперервної мультициклічної деполімеризації органічних речовин.

Основним продуктом, в процесі переробки, є вуглецевий кокс (Bio-Char), газ, рідкий нафтопродукт, в якому міститься близько 70% ароматичних вуглеводнів. Технологія не має суттєвого впливу на навколишнє середовище і не вимагає аналізу відповідно до Закону про оцінку впливу на навколишнє середовище.

Технологія ERVO дозволяє перетворити практично всі органічні та високомолекулярні (полімерні) структури в газ, рідку фракцію і твердий залишок. Технологія ERVO заснована на термічному розкладанні та реактивній дистиляції. Технологія ERVO — безперервна (безперервна) технологія.

Технологічний газ, отриманий в процесі переробки відходів, використовується як паливо, для нагрівання реактора ERVO, для переробки як сировина для отримання різних газів (водень, метан, оксид вуглецю, етанол). Рідка фракція використовується як паливо або як сировина для нафтохімічної промисловості — ароматичні вуглеводні. Вуглецевий залишок використовується як сировина для виробництва гуми, різних фільтрів, абсорбуючих матеріалів, фарб, виробів з вмістом сажі, як добриво для ґрунту або як паливо для спалювання в печі, при необхідності.

Можлива переробка:

• відпрацьованих автомобільних шин,
• різних пластмас
• твердих побутових відходів та інших органічних відходів.

Додаткова інформація про можливу переробку різних відходів

1. Паперово-целюлозні відходи
2. Хлоровмісні та інші пластмаси
3. Прострочені сільськогосподарські добрива та отрути.
4. Відходи сільського господарства (можлива утилізація дрібної птиці, не потрібна попередня заморозка)
5. Медичні відходи (МО), включаючи інфіковані відходи (перев’язувальний матеріал, шприци, упаковка, марлеві пов’язки тощо)
6. Гумово-технічні відходи (РТО)
7. Відходи деревообробних підприємств і порубкові залишки
8. Бітумно-вмісні відходи
9. Тверді побутові відходи (ТПВ) — (змішані побутові відходи)
10. Харчові відходи (ПО)
11. Тверді промислові відходи (ТПО)
12. Відпрацьовані харчові та промислові олії, нафтозабруднені ґрунти.

Також можлива переробка торфу, мулових відкладень і нафтошламів.

Технологія переробки відходів піролізом.

Запропонована технологія виробничого циклу — багатоступенева деполімеризація і риформінг відходів, методом низькотемпературного піролізу, полягає в нагріванні відходів всередині реактора без доступу повітря і контакту з навколишнім середовищем. Таке нагрівання призводить до молекулярної декомпозиції та риформінгу, в результаті чого виходять такі продукти:

• Піролізне паливо.
• Горючий газ.
• Вуглецевий залишок.

При переробці шин додатково металокорд.

Кількісний склад фракцій, отриманих при переробці відходів, залежить від їх морфології:

• Рідке піролізне паливо 35 ÷ 42 %.
• Вуглецевий горючий залишок до 38÷45 %.
• Горючий газ до 18 %.
• Металеві залишки до 5%.

Дана технологія реалізує попередньо розроблені теплові режими для отримання певної парогазової суміші в реакторі, тепло в який подається через його стінки. Реактор працює безперервно без зупинки, за заздалегідь розробленими програмами, які контролюють температуру в певних місцях обладнання і обсяги сировини, що завантажується.

Базовий комплект обладнання складається з:

• піролізний реактор;
• конденсаторів,
• ємностей для газу та рідкої фракції,
• блок приймання та завантаження відходів,
• блоку нейтралізації шкідливих домішок і підготовки сировини для завантаження в реактор,
• блок вивантаження вуглецевого залишку, з пристроєм охолодження, з бункером для збору та накопичення вуглецевого залишку,
• системи розподілу тепла,
• блок очищення та фільтрації рідких фракцій.