Екологічні наслідки збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану є дуже серйозними і, в деяких випадках, можуть вважатися справжніми екосистемними катастрофами. Під час війни відбувається руйнування населених пунктів та інфраструктури, що призводить до забруднення довкілля та знищення цілих екосистемних ланок, особливо через вкрай негативні наслідки застосування зброї масового знищення, включаючи хімічні речовини та радіоактивні матеріали.
Екологічні наслідки включають забруднення повітря, води та ґрунту, що веде до поширення хвороб, смерті рослинного та тваринного світу, а також людей. Знижується рівень біорізноманіття в зонах конфлікту з серйозними наслідками для екосистем та природних ресурсів. Масове знищення рослинного та тваринного світу, отруєння атмосфери та водних ресурсів можна рахувати справжнім екоцидом.
Термін “екоцид” описує серйозні порушення екологічних стандартів, що призводять до смерті або шкоди для природи. Дії, що відбуваються під час військової агресії, такі як викиди токсичних речовин, знищення природних ресурсів, у тому числі знищення зелених насаджень, лісополос та лісів, слід визнавати екологічними злочинами або екоцидом. Уражені землі сільськогосподарського призначення втрачають свою родючість.
Законодавчо визначений порядок обчислення розміру шкоди, завданої земельним ділянкам внаслідок збройної агресії та бойових дій, відображено в Методиці визначення розміру шкоди, затвердженого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
Під назвою «Екоцид», статтею 441 Кримінального кодексу України, чітко визначені такі дії, як масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Ці дії караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
Екологічна криза, яка може передувати екологічній катастрофі, відбувається поступово через зміну рівноваги в екосистемах. Якщо не вживати послідовних стабілізаційних заходів, тривалі деструктивні кризові процеси можуть призвести до незворотних катастрофічних змін для всього живого.
Слід зазначити, що одним з найбільших екологічних ризиків є також забруднення водних ресурсів. У результаті війни були пошкоджені і знищені водопровідні та каналізаційні системи, а також інші інфраструктурні об’єкти, що може призвести до викиду забруднених стоків та хімічних речовин у водойми. Вибухи бойових снарядів можуть також пошкодити підземні води, що може спричинити їх забруднення.
Так, 06 червня 2023 року сталася екологічна катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, що призвела до величезних екологічних, соціальних та економічних втрат. Затоплення великих площ Херсонщини не тільки фізично знищило ґрунти, але й спричинило розповсюдження отрутохімікатів та інших забруднювачів, серйозно погіршивши якість води та ґрунту в регіоні. Відсутність водозабірників, які живили поливні системи, спричинила значне зниження врожайності і збільшення ризику посухи. Процеси суховіїв та опустелювання вже почалися, особливо неподалік від Олешківських Пісків, де збільшується ризик розширення пустельних територій. Ці зміни створюють додаткові кліматичні загрози для регіону, включаючи суховії та різкі зміни тиску. Така ситуація потребує негайного втручання та розробки комплексних заходів щодо мінімізації наслідків катастрофи, а також довгострокових стратегій для відновлення екологічної рівноваги і запобігання подібним подіям у майбутньому.
Зараз негайно потрібні міри для проведення меліорації та рекультивації постраждалих територій. Необхідно організувати комплексні заходи, що включають очищення забруднених вод та ґрунтів, відновлення зрошувальних систем, а також запровадження стійких сільськогосподарських практик, які можуть адаптуватися до змінених кліматичних умов. Ключовим завданням є відновлення родючості ґрунтів та створення умов для відновлення рослинного покриву, що може допомогти в стримуванні процесів опустелювання. Також важливим є забезпечення довгострокового моніторингу екосистеми регіону для виявлення та нейтралізації потенційних екологічних ризиків у майбутньому. Враховуючи масштаби катастрофи, ці дії вимагають злагодженої роботи місцевих та регіональних влад, екологічних організацій, наукових установ та міжнародної спільноти.
Військова агресія також призводить до забруднення повітря, оскільки внаслідок бойових дій відбуваються пожежі, які призводять до викиду забруднюючих газів у повітря. Вибухи бойових зарядів створюють пил та інші шкідливі речовини, що негативно впливають на здоров’я людей і, в першу чергу, на здоров’я ґрунтів, де вирощується сільгосппродукція.
Все це в своїй сукупності з опадами та атмосферними явищами осідає на ґрунтах Української землі, що призводить до значної втрати їх родючості. Виникає запитання: що робити для відновлення родючості ґрунтів, пошкоджених війною? Щоб оновити родючість, слід виконати кілька кроків:
Універсальним рішенням, яке охоплює зазначені вище кроки, є застосування комплексних добрив, меліорантів та рекультиватів ТМ AVELIFE. Ці продукти складаються з: а) природних мінералів (кремнієвих сполук та карбонатів), що виступають ефективними сорбентами та розкислювачами; б) натуральної органіки (торф та леонардит); в) натуральної кислотної складової різної рН, для різних типів ґрунту та рослин; г) мікроорганізмів, що мають агромічну користь.
Органічні добрива AVELIFE можуть бути застосовані на різних етапах обробки ґрунту. Найкращий час для застосування органічних добрив – це весна, перед посівом, безпосередньо при посіві, включаючи посіви сидератів при рекультивації пошкоджених грунтів, або восени, після збору врожаю. Ось кілька кроків при використанні органічних добрив AVELIFE для обробки ґрунту:
Процес оновлення або посилення родючості ґрунту запущено. Комплексні добрива, меліоранти та рекультивати AVELIFE мають ряд переваг порівняно з мінеральними хімічними добривами та меліорантами. Вони не тільки відновлюють і посилюють родючість ґрунту, але й сприяють розвитку корисних мікроорганізмів, які поліпшують якість ґрунтів, рослин і врожаю, вкладаючи в основу принцип екосистеми, де кожен елемент несе доповнюючу функцію.
Ініціативи по захисту та відновленню ґрунтів відіграють ключову роль у боротьбі з екологічними викликами сучасності, такими як зміна клімату, забруднення довкілля та збереження біорізноманіття. Стратегії, які включають використання органічних добрив та рекультиватів, таких як продукція AVELIFE, демонструють, що сучасні технології та наукові підходи можуть істотно вплинути на здоров’я ґрунтів та на загальний стан екосистем.
У майбутньому, важливо продовжувати дослідження та розвиток нових методів відновлення та збереження ґрунтів, а також підвищувати обізнаність громадськості про важливість ґрунтів для нашого спільного добробуту та сталого майбутнього.
З огляду на глобальні екологічні виклики, зокрема зміну клімату та зниження біорізноманіття, відновлення та збереження ґрунтів має вирішальне значення. Ці зусилля вимагають міжнародної кооперації, а також підтримки від урядів, наукових інституцій, приватного сектору та громадськості. Тільки завдяки спільним зусиллям можна досягти значного прогресу в цій важливій справі.
Наукові дослідження та інновації, такі як розробки Інституту нанотехнологій та органічних продуктів «АВЕЛАЙФ», відіграють ключову роль у виявленні ефективних методів відновлення та збереження ґрунтів. Ці методи не тільки сприяють відновленню родючості ґрунтів, але й зменшують ризики екологічних катастроф у майбутньому, тим самим забезпечуючи стійке використання природних ресурсів.
Завершуючи, можна сказати, що захист та відновлення ґрунтів є не лише екологічною необхідністю, а й критично важливим кроком для забезпечення продовольчої безпеки, сталого розвитку та збереження якості життя на планеті. Кожен із нас може внести свій вклад у цей процес, будь то через наукові дослідження, підтримку екологічної освіти або просто через відповідальне ставлення до використання природних ресурсів.
Технологія переробки органічних високомолекулярних відходів і матеріалів (пластиків, твердого альтернативного палива ТАТ, осаду стічних вод) методом термічної деполімеризації, з точки зору фізико-хімічного процесу, не нова – обладнання для термічної переробки сировини використовувалося вже в 1938 році в Німеччині та Англії.
Джерелами освіти ТПВ є організації та підприємства, населення районів міста та об’єкти інфраструктури. На частку населення припадає максимальна кількість ТПВ, що утворюються.
У нашому методі видалення, контакт із складом лікувального засобу тривалий, і склад спрацьовує як активатор, провокуючи організм, реакція імунної системи активує фагоцитоз
