
Адаптогени: природний щит проти стресу та втоми
Дізнайтеся, що таке адаптогени, як вони допомагають боротися зі стресом, підвищують енергію та покращують загальний стан здоров’я. Топ-5 адаптогенів та їхні переваги
Джерелами освіти ТПВ є організації та підприємства, населення районів міста та об’єкти інфраструктури. На частку населення припадає максимальна кількість ТПВ, що утворюються.
За оцінками фахівців, людина “виробляє” на рік від 200 до 350 кг побутових відходів. У товщі твердих побутових та промислових відходів, складованих на полігонах, під впливом мікрофлори відбувається біотермічний анаеробний процес розпаду органічних складових відходів.
Кінцевим продуктом цього процесу є біогаз, основну об’ємну масу якого складають метан та діоксид вуглецю. Поряд із названими компонентами біогаз містить пари води, оксид вуглецю, оксиди азоту, аміак, вуглеводні, сірководень, фенол та в незначних кількостях інші домішки, що мають шкідливий для здоров’я людини та навколишнього середовища вплив.
Кількісний та якісний склад біогазу залежить від багатьох факторів, у тому числі від кліматичних та геологічних умов місця розташування полігону, морфологічного та хімічного складу відходів, що завозяться, умов складування (площа, об’єм, глибина поховання), вологості, щільності тощо, та підлягає уточненню у кожному конкретному випадку.
На більшій частині полігонів і звалищ основну масу відходів, що надходять, становлять побутові (до 80 %), решта 20 % є промисловими відходами, дозволеними для поховання спільно з побутовими.
Морфологічний склад твердих відходів, що складуються на полігонах та звалищах, за усередненими даними досліджень у місті та області у відсотках за масою наступний:
Щільність (насипна маса) відходів усереднена становить 0,1 – 0,2 т/м³, вологість коливається від 40 до 55 %, вміст органічної речовини (у відсотках суху масу) – до 70 %.
За загальноприйнятою технологією захоронення відходів передбачається планування та ущільнення відходів, що завозяться, а також регулярна ізоляція ґрунтом робочих шарів.
У початковий період (близько року) процес розкладання відходів носить характер їхнього окислення, що відбувається у верхніх шарах відходів, за рахунок кисню повітря, що міститься в порожнинах і проникає з атмосфери. Через рік із часу закладки в міру природного та механічного ущільнення відходів та ізолювання їх ґрунтом посилюються анаеробні процеси з утворенням біогазу, що є кінцевим продуктом біотермічного анаеробного розпаду органічних складових відходів під впливом мікрофлори.
Біогаз через товщу відходів та ізолюючих шарів ґрунту виділяється в атмосферу, забруднюючи її. Якщо умови складування не змінюються, процес анаеробного розкладання стабілізується з постійним обсягом виділенням біогазу практично одного газового складу (при стабільності морфологічного складу відходів).
Розрізняють п’ять фаз процесу розпаду органічної складової твердих відходів на полігонах:
Перша та друга фази мають місце у перші 10 – 15 днів з моменту укладання відходів, тривалість протікання третьої фази – від 180 до 500 днів. Тривалість четвертої фази – 10 – 30 років, якщо умови складування не змінюються.
Процес мінералізації відходів відбувається протягом першого року – на 12 см, другого року – на 21 см, третього року на 27 см тощо. Емісія біогазу з поверхні полігону йде поступово, без аварійних і залпових викидів, тільки в тому випадку якщо вжито всіх заходів технологічного поховання.
Динаміка ТПВ свідчить про їх постійне зростання. При цьому не менше 80 відсотків ТПВ, що надійшли на полігон, складають відходи, які можуть бути залучені до господарської діяльності як вторинні ресурси.
Дізнайтеся, що таке адаптогени, як вони допомагають боротися зі стресом, підвищують енергію та покращують загальний стан здоров’я. Топ-5 адаптогенів та їхні переваги
У сучасному сільському господарстві все більше уваги приділяється екологічним методам вирощування культур.
У сучасних реаліях, коли кількість відходів на планеті стрімко зростає, переробка сміття стає критично важливим завданням. Сучасні технології дозволяють не лише зменшувати обсяг відходів, але й отримувати з них вторинну сировину, енергію та корисні матеріали.