Ера хімічних реагентів добігає кінця. Світ рухається до екологічних рішень, що не просто “прибирають” нафту, а повертають природі її силу. І саме тут українські біотехнології виходять на передову.
Біоремедіація — це природний процес очищення довкілля за допомогою мікроорганізмів, які “з’їдають” нафту, перетворюючи її на безпечні сполуки.
Замість токсичних хімікатів — бактерії, замість екскаваторів — біоактиватори.
Тренд зрозумілий:
Розробка вчених Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Литвиненка — препарат AVELIFE — поєднує природні сорбенти, біосурфактанти й живі бактерії-деструктори Rhodococcus erythropolis та Pseudomonas sp..
Його місія — не просто “зібрати нафту”, а перетворити її на нешкідливі речовини, що навіть сприяють росту рослин.
Препарат діє при температурах від –20 до +50°C, стабільний три роки й не потребує складного обладнання.
“AVELIFE — це фактично жива технологія, яка сама запускає природні механізми самоочищення,” — пояснюють у відділі ФХГК ІФОХВ.
Світ рухається від ліквідації аварій — до екологічного відновлення територій.
У Канаді, Норвегії, Казахстані вже активно використовують біопрепарати для очищення нафтових плям і шламів.
Україна долучається до цього тренду, створюючи власні ефективні формули на основі локальних штамів бактерій.
AVELIFE — це доказ, що українська наука вже в авангарді екотрансформації.
Ми не просто очищуємо території — ми вчимося співпрацювати з природою.
На факультеті екології, лісівництва та садово-паркового господарства Вінницького національного аграрного університету 28 листопада відбулася гостьова лекція для здобувачів вищої освіти спеціальності «Екологія».
Жовтень 2025 року був насичений подіями у сфері екології. На рівні глобальної політики світ продовжував готуватися до ключової кліматичної конференції, а науковці оприлюднили тривожні дані про стан біорізноманіття та наближення до «точок неповернення».
У світі сучасної медицини ми стоїмо на порозі справжньої революції. Якщо ще десятиліття тому генетичне редагування і вирощування клітин здавалися фантастикою, то сьогодні вони стають реальністю — не лише в лабораторіях, а й у клініках.
