Водна криза в Україні: невидима катастрофа, яка вже поруч

Ще нещодавно Україну вважали країною з достатнім запасом прісної води. Та сьогодні ми опинилися у точці, коли вода стає стратегічним ресурсом і, можливо, одним із найдефіцитніших у майбутньому. Водна криза — це не прогноз, а реальність, яка впливає на економіку, здоров’я, аграрний сектор і навіть безпеку держави.

Основні проблеми

1. Масштабне руйнування інфраструктури
   • З початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або знищено 744 об’єкти водопостачання — насосні станції, трубопроводи, гідроспоруди
   • Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року близько 700 тисяч людей лишилися без запасів питної води, втративши більше 14 млрд літрів води
   • У квітні 2022 року без централізованого водопостачання залишилися 1,4 млн людей на сході, а ще 4,6 млн отримували доступ лише частково
2. Екологічне забруднення та хімічні ризики
   • Внаслідок атак на стічні системи та зруйновані промислові об’єкти в річки потрапило 20,7 млрд м³ неочищених стоків, що створює значну загрозу для здоров’я  .
   • Вибухи, розмиття ґрунтів і руйнування хімічних об’єктів підвищують рівень токсинів у воді — важкі метали, нітрати, залишки боєприпасів  .
3. Спустошення водних ресурсів і дефіцит
   • Через інтенсивні бойові дії, знищені водосховища й інфраструктура, а також надмірне використання ресурсів руйнуються екосистеми й зменшується доступ до води для населення та сільського господарства.
   • Наприклад, в Миколаєві близько 1 200 км мереж водопостачання пошкоджені через солону воду, і відновили лише 3 км міських труб 

2. Дії та програми з подолання кризи

• Інтегрована державна програма “Водопостачання територій, постраждалих внаслідок війни”
  • Програмою охоплено 9 регіонів, включно з Донеччиною, Запоріжжям, Херсонщиною, Миколаївщиною тощо  .
  • Передбачає:
    • щорічний трансферт 800 млн м³ води,
    • накопичення 1,6 млрд м³,
    • будівництво понад 3 тис. км труб,
    • реконструкцію 250 насосних станцій й 20 гідроспоруд,
    • буріння 460 альтернативних джерел
    • забезпечення 3,9 млн людей водою (після деокупації — до 9 млн)
  • До кінця 2025 року ще 2 млн українців отримають доступ до води — у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській і Харківській областях
• Фінансування з держбюджету
  • 125,5 млн грн виділені на забезпечення Миколаєва питною водою через резервний фонд; кошти покриють постачання до кінця червня, надалі планують бюджетні коригування
  • 186,9 млн грн спрямовано на відновлення водо- та теплопостачання в Херсоні 
• Міжнародна допомога
  • ЄС, у тандемі з IOM, запустили проєкт на €30 млн у Кривому Розі: оновлення насосних станцій, заміна труб, модернізація очисних систем. Проєкт охопить до 700 000 мешканців і 80 000 переселенців 
  • UNDP і ЄС поставили до Кривого Рогу 15 сучасних автоцистерн та 60 мобільних очисних установок для доставки чистої води 
  • UNICEF у 2023 році забезпечив техпідтримку, відновлення інфраструктури й обладнанням понад 4,5 млн людей 
  • У рамках програми JICA, схвалено четверту фазу Emergency Recovery, яка включатиме відновлення систем водопостачання. На неї виділено 8,8 млрд ієн (~$60 млн) 
• Стратегічне планування й моніторинг
  • Укладено національну стратегію “водна безпека”: консультації з WHO і UNICEF у контексті впровадження Water Safety Planning у відповідності до директиви ЄС (2024–2025 роки) 
  • Міністерство екології розпочало проєкт моніторингу водних ресурсів у Закарпатті за європейськими стандартами із планами масштабування на всю країну.
• Фінансова підтримка від EIB
  • Україна отримала €200 млн від Європейського інвестиційного банку для проєктів “Ukraine Recovery Program III” та “Відновлення водопостачання та каналізації” 

Висновок

Водна криза в Україні — це вже не загроза майбутнього, а реальність сьогодення. Південні області втрачають врожаї через посухи, промислові регіони отруюють річки, а міста — тонуть у втраті води через старі труби.

Але ця криза може стати шансом. Якщо вчасно інвестувати у нові технології, модернізувати інфраструктуру і захистити річки, Україна може перетворити свою слабкість на приклад сучасного та сталого управління ресурсами.