
Мікропластик і нанопластик: приховані загрози для клімату та здоров’я
Ще десять років тому про мікропластик (частинки менше 5 мм) говорили переважно як про проблему океанів.
Червень 2025 року приніс численні екологічні кризи у світі та на національному рівні — від рекордних хвиль спеки в Європі до довгострокових екологічних наслідків війни в Україні. Нижче наведено структурований огляд ключових подій, наслідків та наукових оцінок.
Західна та Південна Європа пережила безпрецедентну спеку у червні 2025 року:
👉 Причина: Прискорене глобальне потепління та зміщення кліматичних зон. За даними ВМО, Європа нагрівається вдвічі швидше, ніж у середньому по світу.
📌 Вплив:
Супутникові дані Морської служби «Копернік» зафіксували температуру поверхні Середземного моря на 3–6°C вище середньої у червні. Прибережні води поблизу Італії та Хорватії досягли +30°C — типово для кінця літа, а не початку червня.
📌 Екологічні наслідки:
Четверта глобальна подія знебарвлення коралів (2023–2025) триває, впливаючи на 84% рифових систем у всьому світі, включаючи Великий Бар’єрний риф, Карибський басейн та Флорида-Кіс.
🌱 Позитивний розвиток:
Війна Росії проти України продовжує завдавати руйнівної шкоди довкіллю.
Довгострокова шкода навколишньому середовищу, пов’язана з війною:
📌 Висновок: Україні знадобиться 10–20 років постійного міжнародного фінансування та зусиль з відновлення.
📌 Тренд: Зростаючий інтерес до кліматично стійких культур, методів збереження вологи в ґрунті, мульчування та регенеративної сівозміни.
📌 Це підвищує ризик незворотних змін, зокрема:
🔗 Джерела:
Ще десять років тому про мікропластик (частинки менше 5 мм) говорили переважно як про проблему океанів.
Літо 2025-го стало найскладнішим за останнє десятиліття для аграріїв півдня України. У Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та частині Одеської областей дощів не було від 40 до 50 днів поспіль, а середньодобові температури у червні–липні трималися вище +33 °C.
Ще нещодавно Україну вважали країною з достатнім запасом прісної води. Та сьогодні ми опинилися у точці, коли вода стає стратегічним ресурсом і, можливо, одним із найдефіцитніших у майбутньому