Південна Україна в полоні засухи: чи може органічне землеробство врятувати ґрунт і врожай?

Літо 2025-го стало найскладнішим за останнє десятиліття для аграріїв півдня України. У Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та частині Одеської областей дощів не було від 40 до 50 днів поспіль, а середньодобові температури у червні–липні трималися вище +33 °C.

• За даними Укргідрометцентру, рівень ґрунтової вологи у метровому шарі впав удвічі нижче норми, а на багатьох ділянках — до критичних 10–20 мм (при нормі 70–100 мм).
• Європейська обсерваторія посух зафіксувала, що понад 80% площ півдня України перебувають у зоні “серйозної або екстремальної посухи”.
• Всеукраїнська аграрна рада повідомила про втрати на понад 500 тис. га посівів, здебільшого соняшнику та кукурудзи.
• У Миколаївській області фермери подали близько 700 звернень щодо повної загибелі врожаю, а місцеві громади говорять про фактичне падіння врожайності на 40–60%.
• Загалом аграрії оцінюють збитки у понад 1 млрд доларів лише у 2025 році.

І це — не просто сезонна проблема, а наслідок системних змін клімату й руйнації зрошувальної інфраструктури після підриву Каховської ГЕС у 2023 році. Без поливу понад 584 тис. га орних земель на Херсонщині, Запоріжжі та Миколаївщині залишилися практично непридатними для вирощування традиційних культур.

Чому це важливо

Засуха на півдні — це не тільки втрачені врожаї й мільярдні збитки для фермерів. Це:

• виснаження ґрунтів: без вологи та покривних культур гумус швидко деградує;
• зменшення біорізноманіття: висихають балки, зникають дикі запилювачі;
• зростання ризику опустелювання: степова зона без зрошення переходить у «сухий степ», а місцями — у напівпустелю.

Органічні рішення проти посухи

Попри драматичну ситуацію, саме органічне землеробство може дати частину відповідей.

1. Покривні культури (сидерати, бобові суміші) зберігають вологу, знижують температуру ґрунту й формують живу мульчу.
2. Мульчування залишками врожаю — природний «щит» від випаровування.
3. Агролісомеліорація: смуги дерев уздовж полів зменшують силу вітру, утримують вологу й слугують притулком для корисних комах.
4. Компост і біогумус покращують структуру ґрунту, роблять його «губкою» для дощової вологи.
5. Крапельне зрошення з повторним використанням води (навіть у малих масштабах) дає кращий результат, ніж класичні дощувальні системи.

Екологічний вимір

Сьогоднішня посуха — не «аномалія», а нові кліматичні реалії. Вирішення проблеми не обмежується компенсаціями аграріям. Йдеться про:

• відновлення зрошення на екологічних принципах (економія води, замкнені цикли),
• підтримку органічних практик, що відновлюють родючість,
• розвиток локальних кооперативів для спільних інвестицій у водозбереження.

Висновок

Засуха-2025 показала: південний чорнозем більше не можна сприймати як «невичерпний ресурс». Понад пів мільйона гектарів втрачено, мільярдні збитки зафіксовано, а нові посіви під загрозою. Без органічних методів управління ґрунтом і вологою фермери ризикують щороку втрачати все більше площ. Але перехід на zero-waste, біорізноманіття та розумне зрошення може перетворити кризу на точку відліку для нової моделі землеробства