Сьогодні, коли війна забирає більшість ресурсів, підприємцям та інноваторам складно самостійно профінансувати запуск масштабних технологій. Проте це не означає зупинку — світова екосистема інновацій має механізми підтримки навіть у кризових регіонах.
Horizon Europe — найбільша дослідницька програма ЄС, що фінансує проєкти у сфері зеленої трансформації, циркулярної економіки та кліматичних інновацій.
EIC Accelerator — підтримка високоризикових технологій із потенціалом глобального впливу (high-risk, high-impact).
Eureka — міждержавна програма R&D-співпраці, де Україна може бути партнером у міжнародних консорціумах.
LIFE Programme — європейський фонд екологічних ініціатив, що вже фінансував українські стартапи у сфері екоінновацій.
Важливо, що навіть у 2022–2024 роках українські команди отримували фінансування, що доводить — Європа готова інвестувати у сталість та екологію, попри війну.
Партнерство з іноземним науковим центром чи бізнесом. Вони можуть податись офіційно від свого імені, а ми виступаємо:
Таким чином, ми залишаємося залученими у проєкт, допомагаємо отримати фінансування, технології та досвід міжнародної співпраці.
Фонди мають окремі бюджети для високоризикових проєктів у кризових регіонах, бо саме там народжуються найсильніші інновації. Можемо поєднати із відновленням ґрунтів та водойм.
Кожна заявка — це не лише можливість отримати грант, а й створення міжнародної мережі контактів, що може дати партнерів, інвесторів, ринки збуту.
Українські екологічні проєкти зараз сприймаються як подвійний вклад — і у відновлення після війни, і у глобальну боротьбу з кліматичною кризою.
Ми готові допомогти у підготовці таких партнерств, заявок та технологічних пропозицій. Комплексні проєкти готові екологічно підсилити шляхом оновлення родючості уражених ґрунтів, чи очистки їх та водойм, що будуть впроваджені навколо проєктів.
Рециклінг в Україні може стартувати вже зараз — навіть без власних великих бюджетів, якщо правильно скористатися міжнародними інструментами.
Вирощування органічної малини — це завжди робота на межі агрономії, клімату та біології ґрунту. У сезоні 2024–2025 років ці чинники проявилися особливо гостро, адже погодні умови в центральній частині України були нестабільними та стресовими для культури.
Інститут нанотехнологій та органічних продуктів АВЕЛАЙФ розвиває напрям наноцелюлози як якісно іншого рівня целюлозних матеріалів — не просто подрібненої, а структурно переосмисленої форми природного біополімеру.
Якщо придивитися до органічного землеробства уважніше, воно перестає бути маркетинговою етикеткою й відкривається як інша логіка взаємодії з ґрунтом. Відчуття таке, ніби переходиш із примітивної гри про добрива у справжню стратегію керування природною системою, де ґрунт — партнер, а не об’єкт впливу.
