Інноваційні методи відновлення деградованих ґрунтів та забруднених водойм
На факультеті екології, лісівництва та садово-паркового господарства Вінницького національного аграрного університету 28 листопада відбулася гостьова лекція для здобувачів вищої освіти спеціальності «Екологія». Її провели директор Інституту нанотехнологій та органічних продуктів «Авелайф» Тимур Володимирович Лєвда та представник громадської організації «Малі річки Вінниці» Олександр Юрійович Сураєв. Тема зустрічі — «Інноваційні методи відновлення деградованих та уражених військовою агресією ґрунтів і водойм. Застосування методів компостування, ферментації та піролізу при переробці органічних відходів».
Захід мав чітке прикладне спрямування на ознайомлення студентів із сучасними підходами до відновлення екосистем, підвищення родючості ґрунтів та очищення водних об’єктів за допомогою інтегрованих технологій переробки органічних відходів. Лекція висвітлила шляхи швидкого лісовідновлення, відновлення земель, що зазнали деградації з причини війни, а також створення та розширення природних і міських екосистем — парків, зелених зон вздовж доріг, прибережних зон та водних ареалів.
Особливу увагу було приділено практичним рішенням, які вже знаходять застосування в Україні та здатні збільшити стійкість екосистеми. Серед них — технології компостування, ферментації та піролізу органічних відходів як базові етапи відновлення ґрунтового покриву та очищення водних ресурсів. Компостування дозволяє зменшити обсяги органічних відходів, збагатити ґрунт біоорганічними речовинами та мікробіотою, що підвищує гумусовий запас та водопроникність. Ферментація може забезпечити енерго- та ресурсозбереження при обробці біорозкладаних відходів, створюючи корисні біопрепарати для агроекосистем. Піроліз, у свою чергу, відкриває можливості отримання біоугля та біопалив, що зменшує викиди парникових газів та дозволяє паливно-енергетичному комплексу працювати більш екологічно.
У контексті відновлення деградованих та уражених війною земель лекція підняла питання цілісного підходу. Не лише відновлення самого ґрунту, але й відновлення лісових та водних екосистем, створення нових природних коридорів для біорізноманіття, а також впровадження зеленої інфраструктури у міському середовищі. Зокрема, обговорювалися практичні кроки з консервації та рекультивації сміттєзвалищ, відновлення порушених земель шляхом використання компостів та мінеральних добрив за новими екологічно безпечними схемами, а також можливості відновлення водойм і поповнення біорізноманіття завдяки біофільтраціям та біотехнологіям.
Олександр Сураєв підкреслив необхідність для підвищення родючості збільшення органіки у ґрунтах України застосування дегістату після ферментації біомаси (органічних відходів), звернувши увагу студентів на те, що термін “відходи” має бути перейменований на “вторинну сировину” майже у всіх галузях промисловості завдяки розвитку циркулярної економіки. Він також вказав на важливість переходу до концепції повторного використання ресурсів та зменшення питомих витрат на видобуток нових матеріалів.
Тимур Лєвда підтримав Олександра Сураєва за вимушену необхідність впровадження екологічних рішень, зокрема завдяки циркулярній економіці, та навів приклади перетворення певних видів відходів Вінницького регіону у органічні та органомінеральні добрива, що вже мають успіхи у застосуванні по різних регіонах України. Обговорення демонструвало, як локальні ініціативи можуть масштабуватися за межі регіону, підтримуючи агроторгівлю, агроекологію та сталий розвиток.
У контексті навчального процесу зустріч була інтегрована в дисципліни «Техноекологія» та «Оброблення та поводження з відходами», дозволяючи студентам поєднати теорію з практикою та бачити реальні екологічні рішення в дії. Заняття викликало активний діалог: студенти ставили запитання доповідачам, обговорювали приклади успішних українських еко-проектів та шляхи впровадження інновацій у своїх майбутніх професійних практиках.
Українські практичні рішення, представлені на заході, свідчать про те, що локальні ініціативи можуть мати масштабний вплив: від очищення та екологізації водойм, відновлення деградованих земель, раціональне використання відходів та перетворення їх на цінні ресурси, впровадження екоблагоустрою міських зон, створення нових парків і зелених коридорів, розширення існуючих природоохоронних зон. Такі напрямки відповідають сучасним трендам у глобальній екології й відповідають потребам місцевих громад, інституцій та бізнесу щодо сталого розвитку.
Якщо ви цікавитесь темами відновлення екосистем, переробки різних видів відходів та впровадження інновацій у агроекологію, слідкуйте за наступними подіями та публікаціями на нашому сайті https://avelife.pro/
На факультеті екології, лісівництва та садово-паркового господарства Вінницького національного аграрного університету 28 листопада відбулася гостьова лекція для здобувачів вищої освіти спеціальності «Екологія».
Жовтень 2025 року був насичений подіями у сфері екології. На рівні глобальної політики світ продовжував готуватися до ключової кліматичної конференції, а науковці оприлюднили тривожні дані про стан біорізноманіття та наближення до «точок неповернення».
У світі сучасної медицини ми стоїмо на порозі справжньої революції. Якщо ще десятиліття тому генетичне редагування і вирощування клітин здавалися фантастикою, то сьогодні вони стають реальністю — не лише в лабораторіях, а й у клініках.