WordPress WooCommerce Themes

Мікропластик і нанопластик: приховані загрози для клімату та здоров’я

img_3532

Ще десять років тому про мікропластик (частинки менше 5 мм) говорили переважно як про проблему океанів. Сьогодні науковці знають більше: крихітні уламки пластику літають у повітрі, потрапляють у дощ, сніг і навіть у людську кров. А ще — можуть впливати на кліматичні процеси та роботу нашого організму.

🌍 Як мікропластик впливає на клімат

Коли частинки пластику піднімаються в атмосферу, вони поводяться як ядра конденсації — тобто стають «основою» для формування крапель води чи кристалів льоду. Дослідження підтверджують, що:

  • мікро- та нанопластик можуть брати участь у формуванні хмар і опадів;
  • у віддалених регіонах, де повітря чистіше, їхній вплив стає помітнішим;
  • вони змінюють баланс енергії в атмосфері, впливаючи на альбедо хмар (їхню здатність відбивати сонячне світло).

Хоча ефект ще не такий сильний, як від парникових газів, науковці вже розглядають мікропластик як новий кліматично активний фактор. Це означає, що він може впливати на розподіл дощів і снігу, а отже — на сільське господарство й водні ресурси. —

🧬 Що відбувається в організмі людини

Людина щодня вдихає й ковтає мікропластик: з повітрям, водою, їжею. Особливо небезпечний нанопластик — надто дрібні частинки (менше 200 нанометрів), які можуть долати природні бар’єри організму:

  • проникати через клітинні мембрани;
  • потрапляти у кров і навіть у мозок;
  • взаємодіяти з білками й ДНК.

Наукові дослідження показують кілька ключових наслідків:

  • оксидативний стрес (клітини отримують надлишок вільних радикалів, що пошкоджує ДНК і білки);
  • запальні процеси (частинки можуть «плутати» імунну систему, створюючи хронічне подразнення);
  • токсичність для клітин (деякі типи нанопластику знижують життєздатність клітин, викликають їхню загибель).

Більшість цих даних отримано в експериментах на тваринах та in vitro (у пробірці), але вже знайдено сліди мікропластику в крові, легенях і плаценті людини. Це означає, що проблема стосується кожного.

🚫 Що з цим робити?

  1. Зменшувати джерела пластику: відмовлятися від одноразового посуду й пакетів, підтримувати переробку.
  2. Фільтри для пральних машин: синтетичні тканини — один з найбільших постачальників мікропластику.
  3. Моніторинг та дослідження: потрібні додаткові наукові дані, щоб зрозуміти масштаб ризиків для здоров’я.
  4. Розробка альтернатив: біорозкладні матеріали та нові технології пакування.

📌 Висновок

Мікропластик — це вже не лише проблема океанів. Він впливає на кліматичні процеси, формування хмар і опадів, а також може становити ризик для здоров’я людини, потрапляючи у клітини й запускаючи шкідливі реакції.

Наука ще не дала остаточних відповідей, але очевидно одне: чим менше пластику в довкіллі — тим безпечніше для нас і для планети.

Add comment

Your email address will not be published. Required fields are marked

Інноваційні методи відновлення деградованих ґрунтів та забруднених водойм

На факультеті екології, лісівництва та садово-паркового господарства Вінницького національного аграрного університету 28 листопада відбулася гостьова лекція для здобувачів вищої освіти спеціальності «Екологія».

Більше »

Екологічний Огляд: Жовтень 2025 (Україна та Світ)

Жовтень 2025 року був насичений подіями у сфері екології. На рівні глобальної політики світ продовжував готуватися до ключової кліматичної конференції, а науковці оприлюднили тривожні дані про стан біорізноманіття та наближення до «точок неповернення».

Більше »

Генотерапія та клітинна терапія: прорив у медицині майбутнього

У світі сучасної медицини ми стоїмо на порозі справжньої революції. Якщо ще десятиліття тому генетичне редагування і вирощування клітин здавалися фантастикою, то сьогодні вони стають реальністю — не лише в лабораторіях, а й у клініках.

Більше »

Не забудьте поділитися