У світі, де люди все більше замислюються над тим, що вони їдять, Кенія робить серйозну ставку на органічне землеробство. І цифри говорять самі за себе.
Ще у 2007 році органічних господарств у Кенії було лише 8 тисяч.
У 2022 році їх уже 62,6 тисячі! А площа сертифікованих органічних земель зросла з 84,5 тис. га до 171,3 тис. га.
Так, поки це лише 0,61% від усіх сільгоспугідь країни, але тренд очевидний: фермери переходять на чисті методи, які приносять прибуток і зберігають ґрунти.
Органічна продукція з Кенії все частіше з’являється на європейських прилавках.
У 2019 році експорт до ЄС складав 4,5 тис. тонн, а вже у 2020-му — 9,5 тис. тонн. Левову частку займає авокадо — понад 70% поставок.
Це означає одне: світ готовий платити більше за кенійську органіку.
У самій Кенії зростає апетит на здорову їжу. Сьогодні тут сертифіковано 347 органічних продуктів, з яких 222 — овочі.
Попит перевищує пропозицію: наприклад, органічних бананів, маракуї чи броколі вирощується удвічі менше, ніж хоче ринок.
А споживання в містах (Найробі, Момбаса, Кісуму, Елдорет) зросло більш ніж на 25% з 2020 року.
Це не просто мода, а шлях до оздоровлення нації. Адже сьогоднішні хімічні “коктейлі” на полях — серйозна загроза для здоров’я. Недарма навіть самі кенійці скаржаться: “Пестициди сиплять двічі на тиждень, ми фактично їмо хімію”.
Звісно, не все так просто:
Проте у довгостроковій перспективі фермери заробляють на 20–50% більше завдяки преміальним цінам.
Органіка для Кенії — це:
Кенія вже входить у топ світових виробників чаю, і перехід на органічні методи тут може зробити країну лідером ще й у сегменті екологічних продуктів.
Органічне землеробство в Кенії — це шанс одночасно оздоровити націю і заробити на світовому ринку. Попит є, цифри ростуть, а фермери доводять: екологічно чисте може бути і вигідним, і смачним.
Вирощування органічної малини — це завжди робота на межі агрономії, клімату та біології ґрунту. У сезоні 2024–2025 років ці чинники проявилися особливо гостро, адже погодні умови в центральній частині України були нестабільними та стресовими для культури.
Інститут нанотехнологій та органічних продуктів АВЕЛАЙФ розвиває напрям наноцелюлози як якісно іншого рівня целюлозних матеріалів — не просто подрібненої, а структурно переосмисленої форми природного біополімеру.
Якщо придивитися до органічного землеробства уважніше, воно перестає бути маркетинговою етикеткою й відкривається як інша логіка взаємодії з ґрунтом. Відчуття таке, ніби переходиш із примітивної гри про добрива у справжню стратегію керування природною системою, де ґрунт — партнер, а не об’єкт впливу.
