Втрати соняшнику — це симптом хімії, а не “просто біла гниль”

Ознайомившись із публікацією про обговорення в Ладижині ризиків втрати до 50% врожаю соняшнику через білу гниль, варто віддати належне [1]. Аграрії говорять про проблему професійно і згадують “довге життя” інфекції у ґрунті, важливість сівозміни та те, що однією лише “хімією” стабільного ефекту не досягти. Але в матеріалі є ключова сліпа зона, бо обговорюють наслідки, а не першопричину.

Ми наполягаємо, що первопричиною є деградація ґрунтового середовища, а саме його структури, вологи, біоти, буферності, які класичні аграрії часто руйнуємо надлишковими мінеральними солями та агресивними технологіями. У такому ґрунті патогенам комфортніше, ніж рослині і корисної для неї біоті.

Світ уже рухається в бік екологізації — бо математика стала невблаганною

Екологізація агро — це не “мода”, а реакція на факт того, що надлишкові “нутрієнти” стають джерелом забруднення ґрунтів і вод, втрати біорізноманіття та кліматичних викидів. По суті, зазначені відходи забивають певні ланки біоценозу, руйнуючи таку екосистему, що призводить до ерозії і деградації ґрунтів, а як наслідок розвиток “прискорювачів” таких процесів, що атакують рослини.

1. ЄС офіційно ставить ціль: скорочення втрат поживних речовин щонайменше на 50% до 2030 року, що очікувано має привести до зменшення використання добрив мінімум на 20%, без погіршення родючості. ([Agriculture and rural development][2])
2. В Європі діє рамка для “безпечних і ефективних” добрив та біостимуляторів із CE-маркуванням (Regulation (EU) 2019/1009): фактично це стимулює перехід від “просто NPK” до контрольованих, чистих, сучасних продуктів, включно з органічними, органо-мінеральними та біостимуляторами. ([EUR-Lex][3])
3. FAO через Global Soil Partnership прямо говорить про ризики дисбалансу поживних речовин, втрат органічного вуглецю ґрунту та екологічних наслідків від несумісних із ґрунтом практик; є окремі мережі, спрямовані на раціональне управління родючістю та добривами (INSOILFER). ([FAOHome][4])
4. IPCC у звітах про кліматичні рішення в AFOLU підкреслює вагу агровикидів (зокрема N₂O з азотного живлення) та важливість практик управління ґрунтами й добривами як частини кліматичної політики. ([IPCC][5])

Тобто глобальний тренд однозначний: від “заливання” поля солями — до відновлення живої ґрунтової системи.

Чому “біла гниль” так легко забирає 30–50%? Відповідь неприємна

Фунгіцид — це “швидка допомога”. Але поле програє сезон за сезоном, коли:

• ґрунт ущільнений → корінь задихається, зона ризосфери слабшає;
• органічної речовини мало → немає стабільної структури і “харчової бази” для корисної мікробіоти;
• водний режим “гойдає” → стрес рослини і вікно для інфекції;
• біота пригнічена і збіднена → патогенам менше конкуренції.

У такій ситуації будь-який патоген із ґрунтовою фазою — не “випадковість”, а закономірність.

Що може зробити наш Інститут — і чому дивно, що про це не згадують, хоча ми поруч

Наш Інститут нанотехнологій та органічних продуктів “АвеЛайф” працює не з “симптомами на листі”, а з системою “ґрунт → корінь → імунітет рослини → стабільність урожаю”.

1) Переводимо проблему з рівня припущень на рівень вимірювань

Ми можемо зробити швидку діагностику поля (або кількох зон поля), щоб відповісти на запитання: – “Чому саме тут ризик гнилей такий високий?:

• pH і буферність,
• електропровідність (ознаки сольового навантаження),
• структура/ущільнення,
• органічна речовина,
• індикатори біологічної активності.

Це дає основу для технології, а не “вибору препарату навмання”.

 2) Повертаємо ґрунту функцію “екосистемного щита”

Наші рішення (GREENODIN GRAY / GREENODIN BROWN) закривають базові причини вразливості поля:

• структурування ґрунту (краща аерація → гірші умови для гнилей);
• вологоутримання (менше стресу → сильніший імунітет);
• відновлення біоценозу: у GREENODIN GRAY — 27 видів агрономічно корисних мікроорганізмів, які підтримують живлення й мікробний баланс у ризосфері;
• накопичувальна логіка живлення: система дозволяє знижувати норму внесення сезон за сезоном (а не нарощувати дозу, як це часто відбувається при “соляному” підході).

NB! Ми не “замінюємо” фунгіцид, робимо так, щоб фунгіцид працював у здоровішому середовищі, де рослина має реальний запас міцності.

3) Ми маємо інженерну основу для регенеративних продуктів

Наш підхід підтверджений власними розробками у сфері органо-мінеральних добрив, включно з патентними рішеннями, що дає можливість адаптувати технології під конкретні ґрунти та економіку господарства — від інтенсивних до органічних.

Відкрита пропозиція для Ладижина: “Анти-50%” польова програма з доказами

Щоб це не залишилось красивим текстом:

1. Пропонуємо підібрати два демонстраційні поля (або 1 поле з чіткими контрольними ділянками).
2. Діагностика → карта ризиків → технологічний протокол.
3. Внесення органо-мінерального комплексу + біологічна підтримка ризосфери.
4. Порівняння з контролем: рослина, корінь, стресостійкість, рівномірність, інфекційний фон, урожай.
5. Публічний польовий день із цифрами.

Бо головне питання не “який препарат кращий?”, а “чому поле взагалі допускає втрату половини врожаю?”.

Екологізація сільського господарства у світі — це про точність, біологію і відновлення ґрунтів, а не про романтику. І тут у нас, буквально поруч із Ладижином, є наш Інститут, який може включитись у роботу так, щоб наступні сезони не обговорювали “мінус 50%”, а обговорювали “плюс стабільність”.

[1]: https://naparisi.com

[2]: Nutrients – Agriculture and rural development – European Union

[3]: Regulation – 2019/1009 – EN – EUR-Lex – European Union

[4]: Technical networks | Global Soil Partnership

[5]: “Agriculture, Forestry, and Other Land Uses (AFOLU)”