
Мікропластик і нанопластик: приховані загрози для клімату та здоров’я
Ще десять років тому про мікропластик (частинки менше 5 мм) говорили переважно як про проблему океанів.
Якщо ви думаєте, що органіка — це маркетинговий міхур із цінником утричі вищим — ви не одні. Але проблема в тому, що саме ці міфи гальмують прогрес і роблять людей вразливими до дешевих і шкідливих рішень. Давайте розберемось, де правда, а де — гарно запаковане непорозуміння.
Класичне землеробство — як енергетик. Швидко, потужно, але з вигоранням. Органічне — як збалансоване харчування: потребує часу, але створює стійку систему.
Органічна сертифікація — це десятки пунктів перевірки: від якості насіння до методів боротьби зі шкідниками. Шахрайство? Трапляється. Але найчастіше — це наслідок незнання споживача, а не проблема системи.
Ціни вищі — так. Але не просто так. Органіка враховує екологію, працю, етичність. Це як порівнювати натуральну тканину й синтетику: вони не про одне й те саме.
Калькуляція: “Дорожче — значить дешевше?”
В органіці використовують:
Ніякої магії — лише працююча система.
В Індії, Бразилії, Німеччині, Україні — тисячі гектарів органічних господарств. Компанії рівня Nestlé та Danone інвестують в органіку не заради моди, а задля стійкості.
Це тренд, але не Instagram-фільтр. Це нова реальність.
Запитайте себе: що я хочу їсти через 10 років? Продукт із вигорілої землі чи з живого поля?
Міфи роблять нас сліпими. Знання — робить вільними. І саме зараз — час обирати.
Ще десять років тому про мікропластик (частинки менше 5 мм) говорили переважно як про проблему океанів.
Літо 2025-го стало найскладнішим за останнє десятиліття для аграріїв півдня України. У Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та частині Одеської областей дощів не було від 40 до 50 днів поспіль, а середньодобові температури у червні–липні трималися вище +33 °C.
Ще нещодавно Україну вважали країною з достатнім запасом прісної води. Та сьогодні ми опинилися у точці, коли вода стає стратегічним ресурсом і, можливо, одним із найдефіцитніших у майбутньому