Пастка низької ціни: чому дешеві закупівлі вбивають маржу у 2026

Пастка низької ціни – чому стратегія «купити дешевше будь-якою ціною» руйнує маржинальність у 2026 році

Фармацевтична індустрія входить у 2026 рік у стані структурної напруги. Те, що протягом двох десятиліть вважалося «золотим стандартом» ефективності закупівель — мінімальна ціна за одиницю — перетворилося на системний ризик для маржі, безперервності виробництва та регуляторної стійкості.

Після пандемії, геополітичної фрагментації та посилення регуляторного тиску, закупівлі більше не є функцією економії. Вони стали механізмом управління виживанням бізнесу.

У 2026 році ключове питання для CPO та CFO звучить інакше:

«Не скільки ми заощадили на ціні, а скільки маржі ми втратили через цю економію?»

Глобальні тренди та реальні ринкові прецеденти

Від price-led до margin-led procurement

У 2024–2025 роках світовий фармринок продемонстрував чіткий злам логіки:

+18–25% — зростання непрямих витрат у ланцюгах постачання (логістика, страхування, аудит, compliance).
до 30% API-постачань з low-cost регіонів мали перебої або затримки понад 6 тижнів.
регуляторні простої стали дорожчими за економію на закупівельній ціні.

Реальний кейс: API sourcing у великій фармгрупі (узагальнений приклад на основі публічних кейсів)

Ситуація (2024):

Один із топ-10 глобальних виробників (публічно фігурували Novartis / Pfizer у галузевих оглядах) оптимізував API sourcing, перенісши частину обсягів до постачальників із мінімальною ціною.

Результат:

Номінальна економія на ціні API: –12%
Фактичний TCO: +9%
- повторні GMP-аудити
- екстрені логістичні маршрути
- затримка запуску партій
- регуляторні запити від EMA

Фінансовий ефект:

Втрата маржі у двох ключових продуктах перевищила $180 млн за 12 місяців.

Висновок:

Ціна перестала бути проксі-метрикою ефективності.